ТРАВМА- ЦЕ СКОРІШЕ ТАМ І ТОДІ, НІЖ ТУТ І ТЕПЕР
УСВІДОМЛЕННІСТЬ – СОЛОМИНКА ЯКА УТРИМУЄ В ТУТ І ТЕПЕР
Усвідомленність теперішнього моменту – це важливий стан або вміння для терапії травми- це здатність перебувати у теперішньому моменті, а не в травматичному минулому, усвідомлювати свої переживання, а не занурюватись в них або відключатися від них.
У сенсомоторній психотерапії «усвідомленість» визначається як обізнаність про п’ять “структурних блоків” теперішнього переживання, які виникають спонтанно в кожен момент неспання.
До п’яти структурних блоків відносяться : думки (когніції), емоції, сприйняття (образи, смаки, запахи, дотики і звуки), рухи тіла і тілесні відчуття, які являють собою основні аспекти усвідомленої уваги
Ці п’ять структурних блоків динамічно і мінливо безперервно впливають один на одного. Коли у нас спрацьовують тригери на нагадування про минуле, наше нинішнє сприйняття структурних блоків може кардинально змінитися. Травматичні спогади можуть викликати інтенсивне повторне переживання небезпеки, навіть якщо когнитивно ми усвідомлюємо, що небезпеки наразі немає. У нас можуть виникати тривожні тілесні відчуття, рухові імпульси, нав’язливі образи, запахи або звуки, емоції страху, сорому, паніки або люті та негативні думки або ми відключаємося..
А зараз докладніше про кожен з п’яти блоків:
Когніції
Когніції – це думки, які можуть описувати наше переживання і передавати інтерпретації, значення і теорії словами. Про когніції можна говорити або думати. Наші думки включають негативні інтерпретації того, що з нами сталося, які можна узагальнити в хибні переконання, як-от: “Поганий”, “Ніколи не буду в безпеці” або “Інші люди мене не сприймають”. Ми можемо критикувати або звинувачувати себе своїми словами, думаючи: «Чому я це зробив?», або”Я такий дурний”, або “Це я в усьому винен”. А можемо прийняти і похвалити себе, думаючи: «Я цілком гарний такий, який я э» або «Я просто відмінно впорався зі своїм завданням». Наші думки також можуть описувати наше ставлення до інших людей і до світу, яке може бути позитивним (наприклад: «Зазвичай світ – місце доброзичливе» або “Більшість людей добрі”) або негативним (“Світ – місце небезпечне” або “Ніколи не можна довіряти людям”). Ми часто не усвідомлюємо своїх думок, хоча моделі мислення відіграють велику роль у збереженні наших почуттів (позитивних або негативних) до себе, людей та світу.
Емоції
Поряд із думками наше щоденне переживання формують емоції. Емоції, які ми часто відчували в минулому, можуть вплинути на те, як ми почуваємося зараз. Якщо в дитинстві ми були загалом задоволені та щасливі, то, як правило, залишаємося такими й подорослішавши. Якщо болісні емоції, як-от страх, сум, гнів або невдоволення в дитинстві, часто повторювалися, у нас можуть бути проблеми з переживанням позитивних почуттів (радості, щастя, задоволеності), доступних нам зараз. Ми можемо заново емоційно пережити стрес, який пережили в минулому, відчути себе у владі своїх емоцій або звинуватити себе за свої емоційні реакції поза контекстом. А можемо відреагувати на передчуття, які говорять нам про переживання дістресу, відсторонюючись від болючих емоцій, через те що відчуємо себе пригніченим і спустошеним. Якщо ми очікуємо болючіших переживань, думаючи про майбутнє, ми, найімовірніше, відчуватимемо неприємні емоції, як-от занепокоєння, страх, тривога або самотність.
Сприйняття за допомогою п’яти почуттів
Третій структурний блок переживання теперішнього\справжнього моменту називається “сприйняттям за допомогою п’яти почуттів «. Коли ми згадуємо досвід сприйняття чого-небудь у минулому (образи, звуки, запахи, смаки й дотики), ми повторно переживаємо їх у теперішній момент. Багато людей, які пережили психічну травму, не можуть повністю відновити те, що сталося, в пам’яті, але тим не менш спогади переслідують їх.
Рух
Четвертий структурний блок, рух, належить до фізичних дій нашого тіла. Рухи можуть мати відношення до великої моторики, у виконанні яких беруть участь великі групи м’язів (повзання, ходьба, біг), та до дрібної, коли виконуються більш точні дії (підняття предметів руками, ворушіння пальцями ніг). Рух також містить у собі міміку, зміну пози, нахил голови, а також жести, які здійснюють руки і кисті. Рухом ми реагуємо на все, що з нами відбувається, особливо на те, як інші ставляться до нас.
Тілесні відчуття
П’ятий структурний блок, тілесні відчуття, представлений фізичними відчуттями, що постійно виникають усередині внаслідок змін в електричній, хімічній і м’язовій активності. Наші відчуття інформують нас про рухи, навіть про ті, що відбуваються у внутрішніх органах, – прискорене серцебиття, нервове тремтіння, нудота, голод або те саме “шосте відчуття”. Ми часто не усвідомлюємо тілесних відчуттів, оскільки наша увага зосереджена на інших речах або ми навчилися відключатися від свого тіла, щоб не відчувати неприємних або нестерпних фізичних відчуттів чи емоційного болю. Однак зазвичай за бажанням ми можемо звернути увагу на свої відчуття. Наприклад, більшість із нас упізнає своє серцебиття, прислухавшись до нього протягом кількох хвилин. І більшість із нас знає про сильні відчуття, пов’язані з минулим болісним переживанням, як-от “приплив адреналіну”, прискорене серцебиття або м’язове напруження.
за матеріалами книги Пет Огден “ Сенсомоторна Психотерапія”
А зараз ми плануємо запустити другий потік навчання методу Сенсомоторна психотерапія
Всім бажаю тихого вечора
Щиро ваша
Каріне Кочарян
